Необхідність викорінення дискримінації, як негативного явища суспільства породжує ряд проблем як в суспільстві загалом, так і у сфері праці зокрема. Не дивлячись на ту обставину, що основні засади запобігання і протидії дискримінації закріплені у міжнародних правових актах та реалізуються на національному рівні у законодавчих актах більшості країн світу, це є не завжди гарантією ефективної реалізації захисту працівників від дискримінації як зі сторони роботодавця, так і зі сторони трудового колективу. Відсутність чіткого та ефективного механізму реагування на будь-які прояви дискримінації, її запобігання та протидії породжує нові форми дискримінації, особливо у сфері найманої праці та ще більше загострює й без того не вирішені проблеми. Навчальна дисципліна покликана забезпечити набуття студентами знань про дієві законодавчі і оперативні практичні заходи, що забезпечать ефективність запобігання і протидії дискримінації на всіх рівнях правового регулювання трудових відносин з метою викорінення дискримінації як у конкретній організації, де працює працівник, так і в суспільстві загалом.