гуманітарними дисциплінами, що формують світогляд студента, загалом же він є інтегративним і, до певної міри, квінтесенцією гуманітарного знання, оскільки сама філософія в історії культури займає особливе місце і має особливий статус — цілісного і ціннісного гуманітарного знання. Водночас філософія як знання і як світогляд є своєрідним містком між точними і гуманітарними науками, будучи однаково потрібною і корисною для обох попри свій переважно гуманітарний характер. Вона узагальнює і поглиблює знання не лише з історії і теорії культури, політології, соціології тощо, а й з історії науки, методики й методології наукових досліджень, поєднуючи воєдино теоретичне знання, дотичне до цілої низки курсів теоретичного і практичного спрямування — наук про природу і наук про людину. Курс ознайомлює здобувачів вищої освіти з теоретичними та методологічними передумовами актуалізації, способами розв’язання і векторами трансформації численних філософських проблем, як світоглядно-теоретичних, так і теоретико-методологічних, що ставилися й розв’язувалися у філософії упродовж багатьох століть, особливо акцентуючи на світоглядно-ціннісних проблемах ХХ — початку ХХІ століття. Дисципліна вводить студентів в курс специфіки різноманітних філософських концепцій зарубіжних і українських філософів та допомагає підготувати підґрунтя для вибудови уявлення про особливості сучасного стану розвитку філософського знання, знайомлячи з ключовими ідеями, концепціями, поняттями та підходами, що сформувалися в  межах філософії. Також дає змогу сформулювати власну теоретико-методологічну позицію. Предметом вивчення навчальної дисципліни є сучасне світоглядно-філософське знання в найрізноманітніших світоглядних, методологічних, ціннісних і теоретико-пізнавальних його проявах. Звісно, в межах передусім тих тем, що запропоновані для вивчення, а саме, пов’язаних з предметом філософії, ключовими віхами історії філософії, основними проблемами філософії науки та епістемології, проблемами практичного спрямування, пов’язаними з аналізом різних джерел інформації, проблемами сучасної філософії свідомості, а також філософії моралі і цінностей. Водночас методологічний апарат, ключові поняття і категорії курсу варто сприймати і осмислювати в універсальному загальнокультурному спектрі, враховуючи, що філософські питання перебувають в становленні, як значною мірою незавершені і відкриті для подальших змін.