Мета викладання навчальної дисципліни “Рисунок” підготовка спеціаліста з високим рівнем художньо-графічної та методичної готовності до професійної діяльності, орієнтованого на подальше творче опанування знань, удосконалення практичної майстерності. Цьому сприяє методична послідовність оволодіння графічними прийомами від простого до складного, передбачена системою завдань програми.
Завдання навчальної дисципліни “Рисунок” є освіта в галузі образотворчого мистецтва, яка базується на ґрунтовному вивченні засобів та прийомів зображення навколишнього світу. Цьому сприяє методична послідовність оволодіння графічними прийомами від простого до складного, передбачена системою завдань програми. Вона допомагає студентам у майбутньому вирішувати будь-які завдання, пов’язані з творчим процесом.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: компонувати рисунок, тобто найкращим чином розташувати на форматі даного аркуша. Студент, передусім, повинен навчитися визначати розмір майбутнього зображення. Для цього рекомендується:
* дотримуватися розміру менше натуральної величини зображуваної моделі;
* визначити загальний масштаб зображення;
* знайти на аркуші краще розміщення рисунка;
* застосовувати знання про оптичний і композиційний центри.
вміти: визначити лінійні і об'ємні розмірні відносини предметів. Для цього він має засвоїти основні правила лінійної і повітряної перспективи, свідомо розуміти суть пропорцій і розмірні відносності предметів.
Процес педагогічного управління навчальною діяльністю студентів на заняттях малюнком за змістом завдань програми повинен забезпечувати:
1. Глибоке усвідомлення залежності виразного зображення від типів зображальної поверхні й образотворчих формоутворюючих способів відтворення образу моделі чи об’єкту сприйняття.
2. Розуміння психологічних закономірностей сприйняття й формування уміння використовувати їх в створенні графічного образу зображення, виразність якого впливає на глядача.
3. Глибоке засвоєння законів, принципів і засобів рисунка, оволодіння якими допомагає вирішувати завдання відповідно прийнятим академічною школою вимогам до академічного рисунка.
4. Навчання на основі міцного штудійного ремеслового оволодіння графічною образотворчою грамотою, що дозволяє в подальшій художньо-педагогічній діяльності вільно втілювати творчі задуми на достатньо високому професійному рівні.
5. Формування уміння здійснювати вибір художньо-образної структури графічного зображення в його функціональному зв’язку з художніми матеріалами малюнка, що розвиває «візуальне мислення» та «мислення в матеріалі».
У процесі навчання розумно використовувати ефективні педагогічні методи для досягнення професійної методичної підготовки фахівців. Важливою складовою методичного забезпечення процесу формування художньо-графічних знань, навичок та вмінь є малюнок на різних етапах навчання у вищому навчальному закладі.
Під час першого етапу навчання стартовий рівень малюнка повинен відображати знання студентів процесу зображення та вміння використовувати графічні засоби виразності. Важливо враховувати закономірності образотворчої мови рисунка, такі як композиційна організація аркуша, конструктивна побудова, перспективне та тонове моделювання форми і т. д. Малюнок також має свідчити про вміння передавати пропорції та виявляти схожість зображення з натурою, відтворюючи образотворчі завдання згідно з програмою.
Під час другого етапу навчання рівень малюнка повинен віддзеркалювати рівень знань студентів щодо закономірностей процесу зображення та техніко-аналітичної грамоти. Це дає змогу визначити рівень оволодіння способами образотворчих дій, необхідних для вирішення програмних завдань. Малюнок повинен також свідчити про вміння використовувати знання про внутрішню конструкцію, зовнішню пластику форм та засоби вираження на різних етапах його створення.
Малюнок третього, заключного стану, має відзначати рівень практичної майстерності студентів у вирішенні образотворчих завдань та вміння використовувати засоби та закономірності графічної мови для відтворення виразної форми-образу за допомогою художніх матеріалів.
Зміст кожної навчальної постановки повинен гарантувати чіткість у рішенні завдань, вивчення образотворчої графічної грамоти та максимально сприяти розумово-практичній активності студентів.
2. Результати навчання
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми в процесі засвоєння ОК “Академічний рисунок”, здобувачі повинні набути таких компетентностей (ЗК - загальні компетентності, ФК - фахові компетентності, СФК - спеціальні фахові компетентності):
ЗК02. Здатність вчитися й опанувати сучасними знаннями.
ЗК03.Знання і розуміння предметної галузі та професійної діяльності.
ЗК05. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК09. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ФК01. Здатність до використання інформаційних та комунікаційних технологій.
ФК05. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
ФК06. Володіння методами зображення натюрморту, пейзажу, ракурсу голови, пів фігури, фігури людини.
ФК08. Застосування базових знань з композиції, демонстрування розвиненої творчої уяви, використання власної образно-асоціативної, стилістичної та пластичної мови при створенні художнього образу.
ФК11. Вирішення творчих завдань на основі сформованості професійних компетенцій виконання художнього твору за фахом.
ФК14. Опанування фаховою термінологією, теорією і методикою образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва.
СФК01. Здатність розуміти базові теоретичні та практичні закономірності створення цілісного продукту предметно- просторового та візуального середовища.
СФК04. Здатність опановувати різними техніками та технологіями роботи у відповідних матеріалах за спеціалізаціями.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми в процесі засвоєння ОК “Академічний рисунок”, від здобувачів очікуються такі програмні результати навчання (ПР)
ПРН02. Виявляти сучасні знання і розуміння предметної галузі та сфери професійної діяльності, застосовувати набуті знання у практичних ситуаціях.
ПРН05. Аналізувати та обробляти інформацію з різних джерел.
ПРН08. Аналізувати, стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти (як джерела творчого натхнення) для розроблення композиційних рішень; аналізувати принципи морфології об’єктів живої природи, культурно-мистецької спадщини і застосовувати результати аналізу при формуванні концепції твору та побудові художнього образу.
ПРН11. Визначати мету, завдання та етапи мистецької, реставраційної та дослідницької діяльності, сприяти оптимальним соціально-психологічним умовам для якісного виконання роботи.
ПРН16. Розуміти вагому роль українських етномистецьких традицій у стильових рішеннях творів образотворчого, декоративного та сучасного візуального мистецтва.
- Викладач: Толошняк Олександр Вікторович