До найсуттєвіших критеріїв, за якими умовно можна розрізнити демократичне врядування та авторитарні режими, належить відкритість інформації щодо злочинів та правопорушень із посяганням на права та свободи людини і громадянина, що їх вчиняють представники органів державної влади, зокрема співробітники органів правопорядку. Можливість отримати інформацію про такі злочини, перебіг відповідного розслідування і притягнення винних до відповідальності – ознака демократичних режимів. Україні дісталася в спадок від СРСР правоохоронна система, яка керувалася радянським принципом верховенства закону, що пізніше трансформувався в принцип законності. Лише згодом (якщо не враховувати появу цього принципу в Кримінальному процесуальному кодексі України 2012 року), після подій на Майдані в 2013-2014 роках, що отримали назву «Революції гідності», почалося поступове впровадження принципу верховенства права в профільних законах, які керують діяльністю відповідного органу правопорядку. Принцип верховенства права органічно влився у принципи діяльності поліції – правонаступниці міліції – у 2015 році, із ухваленням Закону України «Про Національну поліцію». Новостворені правоохоронні органи Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) та Державне бюро розслідувань (далі – ДБР) мали в принципах діяльності принцип верховенства права від моменту їх створення й ухвалення відповідних профільних законів: НАБУ – з 2014, від ухвалення Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», ДБР – з 2016, від ухвалення Закону України «Про Державне бюро розслідувань»). У принципи діяльності Служби безпеки України (далі – СБУ) цей принцип досі не включено, хоча в новому законопроекті «Про Службу безпеки України» таке передбачено. Загалом законодавець розуміє верховенство права як визнання людини, її життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки найбільшими соціальними цінностями – вочевидь, спираючись на положення ст. 3 Конституції України, хоча в країнах ЄС цей принцип розуміють ширше.

Одна справа декларувати принцип, інша – дотримуватися його на практиці. Наразі мало хто з тих, хто повинен дотримуватися принципу верховенства права у своїй діяльності, має уявлення про його точне значення. Проте в межах цієї методології ми не будемо досліджувати точні визначення верховенства права, натомість дослідимо один із ключових аспектів його утвердження в суспільстві – а саме відкритість і прозорість, а також певні проблеми з їх дотриманням органами правопорядку в розслідуванні резонансних кримінальних справ, пов’язаних із порушенням прав і свобод людини і громадянина.