Займаючись проблемами організації благодійної діяльності та меценатства на різних рівнях, важливо активно використовувати досвід організації недержавної допомоги різним групам населення напрацьований нашими предками в попередні століття. Також варто враховувати, що особливості організації благодійної діяльності та меценатства й використанні окремих її методів зумовлені специфікою теоретико-методологічних підходів до соціальних проблем. Адже в  умовах трансформації економічної системи та турбулентності соціальних відносин в українському суспільстві, ламання звичних стереотипів життєвого досвіду,  призводить до втрати багатьма людьми особистих соціальних перспектив, що спонукає зростання соціальних конфліктів та призводить до соціально-психологічної депресії.

Розгортання нових і модернізація традиційних форм організації соціальної роботи в умовах політичної нестабільності й перманентної економічної кризи особливо актуалізують питання організації благодійної діяльності, доброчинності і меценатства, методології і технологій їх здійснення й відповідного соціального проектування.