В умовах глобального розвитку економіки України необхідним є врахування екологічного обмежувального чинника розвитку соціально-економічних систем. Більшість уявлень про природокористування досить обмежені, звужені, оскільки традиційно розглядаються проблеми використання природних ресурсів, до того ж – на перших етапах їх освоєння та використання, а також проблеми охорони природи та боротьби із забрудненням довкілля як результатом економічного розвитку.

Мета вивчення дисципліни – закласти основи знань з теорії та практики сучасного природокористування, показати необхідність екологізації всіх сфер життя людства, розкрити екологічну та соціально-економічну суть понять “природні ресурси” та “ природокористування”, їх значення для формування наукового світогляду майбутніх магістрів-екологів.

Знати: основні проблеми використання різних видів ресурсів у світі та на Україні. Теоретичні і практичні питання розвитку сучасних підходів в оптимізації природокористування.

Уміти: використовувати набуті знання у практичній роботі по захисту оточуючого природного середовища та підвищення його якості.

Розуміти: місце та роль сучасних концепцій оптимізації природокористування у вирішенні проблем сталого розвитку, взаємодії суспільства та природи, їх філософські та загальнонаукові основи.

Головним завданням курсу є - закріпити теоретичні і практичні навички прийняття управлінських рішень різних рівнів щодо оптимізації природокористування різних  галузей народного господарства.