Дисципліна присвячена вивченню культури Європейського середньовіччя. Середні віки – закономірний етап у розвитку людської цивілізації. Незважаючи на неоднорідність оцінки ролі і вкладу Середньовіччя у культурну спадщину, ця епоха внесла незворотні зміни в історію людства: обґрунтовано концепцію не-матеріального Бога як творця світу й абсолютного джерела добра; здійснено рецепцію права, побудованого на моральності; поряд із феодальною формою землеволодіння сформувалися також державна, общинна і приватна; виникли нові нації й усвідомлено значення їх культурного доробку; чітко розмежовані світський і духовний світогляди та максимально повно розбудовано структуру й вчення Християнської Церкви; розвинуто античний досвід розумування в лоні схоластики і закладено підвалини університетської освіти; започатковано нові жанри літератури й мистецтва, побудовані водночас на ретельному дотриманні культурного  канону й на безперервному індивідуально–стильовому пошуку, що визначило рух і зміну художньо–стильових систем.