Пререквізити.

Опанування знань з курсу «Етичні доктрини в структурі релігійного світогляду» передбачає узгодженість із уже здобутими знаннями бакалаврської освітньо-професійної програми з філософії (або освоєними самостійно в разі наявності бакалаврського освітнього рівня з іншої спеціальності), зокрема, з таких дисциплін: «Онтологія та метафізика», «Філософія Середніх Віків», «Філософський аналіз міфології», «Філософія гуманітарних наук», «Етика та естетика», «Сучасна світова філософія», «Основи психоаналізу», «Релігієзнавство». А також – із дисциплінами, що вивчаються в межах магістерської програми, зокрема «Аксіологія знання», «Методологія філософських досліджень», «Філософія та історіософія релігії», «Комунікативна філософія», «Постмодерне богослов’я та питання секуляризації»,

Результати навчання

Дисципліна спрямована на формування у здобувача вищої освіти таких результатів навчання, передбачених відповідними Стандартом вищої освіти, освітньо-професійною програмою та  професійним стандартом «Викладачі ЗВО»:

У застосуванні до цієї дисципліни відповідні компетентності та програмні результати конкретизуються у тому, що на основі її вивчення студентам належить:

Знати зміст етичних доктрин національних та світових релігій світу, джерела їх генези та віхи еволюції, внесок видатних богословів та релігійних філософів у систематизацію та обґрунтування цих доктрин;

Розуміти закономірності функціонування моральних цінностей у релігіях, співвідношення містичних й антропологічних параметрів при обґрунтуванні засад релігійної етики, вплив конфесійної специфіки та соціокультурних факторів на зміст і життєво-практичні вектори конкретних релігійно-етичних вчень минулого й сьогодення;

Вміти аналізувати співвідношення історичних, соціальних, ідейних чинників, що визначають конкретний зміст тих чи інших етичних доктрин у релігіях, ідейно кристалізувати гуманізаційний смисловий ресурс етики різних релігій, здійснювати експертну оцінку та прогнозування соціальної дієвості та морального впливу тих чи інших релігійних постулатів і переконань у публічному просторі соціуму і культури.

Засади «політики» курсу:

-   Студентоцентричність;

-   Діалогічність та комунікативна відкритість;

-   Широка палітра для індивідуальної навчально-творчої самореалізації студента (через диференційовану й різноманітну мережу індивідуальних навчально-дослідних завдань та форм аудиторної й позааудиторної роботи);

-   Пріоритетність самостійної думки студента, гарантія його права на власну позицію (за умови належного її аргументування з використанням плюралістичних світоглядних й методичних інструментів);

-   Застосування широкого спектру новітніх форм навчальної комунікації; увага не лише до «букви» додержання навчального графіку, а передусім – до духу інтелектуального зростання та креативності студента в навчанні та здобутті компетентностей.

-   Баланс софійних й епістемних векторів висвітлення змісту курсу.