Ландшафтний підхід зорієнтований на вивчення важливої оболонки Землі, - ландшафтної сфери. Головна  її особливість – наявність життя, яке визначає основні властивості літосфери, атмосфери, гідросфери, змінює флору та фауну.

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є загальні закономірності, принципи формування, функціонування та розвитку системи управління підприємством готельного, курортного та туристичного сервісу; управлінські відносини в туризмі.

Метою вивчення дисципліни «Міжнародний менеджмент в туризмі» є формування у майбутніх менеджерів знань, умінь та навичок управлінської роботи в туристичному сервісі.

практика з геодезії» належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін за освітнім рівнем «бакалавр», що входить до  циклу професійної підготовки здобувачів вищої освіти на другому році навчання. Вона є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і набуття студентом професійних навичок та вмінь і є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців в університеті та проводиться на оснащених відповідним чином базах університету і регламентується «Положенням про проведення навчальних і виробничих практик» 2008 року.

«Вода! Ти не маєш ні смаку ні кольору ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не знаючи тебе. Ти не просто необхідна для життя : ти і є життя. З тобою в нас розливається таке блаженство, яке не пояснити почуттями. Ти повертаєш нам сили, на які ми вже й не сподівалися. Твоя милість відкриває в нас пересохлі джерела серця. Ти — найбільше в світі і найменш тривке багатство, ти, така чиста в надрах землі. Можна вмерти біля джерела, якщо в ньому є домішки магнію. Можна вмерти за крок від солоного озера. Можна вмерти і від двох літрів роси, якщо в неї попали якісь солі. Ти не приймаєш домішок, ти не терпиш коли тебе псують, ти — божество, яке так легко наполохати... Але ти даєш нам безмежно просте щастя…»  Антуанде Сент Екзюпері "Планета людей"

Геохімія – нова гілка геологічної науки, представляє хімічне життя нашої планети. Знання з геохімії заводять нас у область хімічної фізики, космічної хімії, астрофізики і в той же час суміщають дані цих наук з проблемами вивчення корисних копалин. Геохімія висвітлює суттєві риси «поведінки» самих звичайних та корисних елементів, які «живуть» навколо нас своїм складним хімічним життям серед непомітних та постійних хімічних процесів Землі. Вивчаючи закони розподілу і міграцію хімічних елементів загалом, і у певних геологічних умовах, в певних районах геохімія намічає шляхи для розвідки корисних копалин. Вивчаючи особливості міграції та поширення хімічних елементів у водних об’єктах, дозволяє гідрохімікам оцінювати хімічний склад вод певного регіону, геологічного району чи області.

Глибокі, теоретичні знання з геохімії завершуються проблемами практики, і геохімія намагається на основі визначених загальних положень показати, де може зустрітись певний хімічний елемент, де і при яких умовах можна зустріти їх скупчення (наприклад ванадію, чи вольфраму), які метали «легко знаходяться разом (як, наприклад калій і барій), а які будуть уникати один одного (як наприклад, телур і тантал).

Після освоєння космічного простору геохімія сьогодні розглядається лише як найбільш вивчена частина Космохімії.

Курс для студентів 1 курсу спеціальності Землевпорядкування, Гідрометеорологія, 106 Географія (регіональний розвиток)

Метою практики є закріплення теоретичного курсу з геоморфології та отримання навичок польових геоморфологічних досліджень.

 Завданням практики є опанування методики польових геоморфологічних досліджень, набуття навичок обробки результатів польових робіт.

 Студент повинен уміти: 1) визначати на місцевості та описувати різні форми рельєфу; 2) підмічати та описувати сучасні геоморфологічні процеси; 3) визначати вік та генезис рельєфу; 4) складати найпростішу геоморфологічну документацію – польовий щоденник, карта фактичного матеріалу, геоморфологічний профіль, геоморфологічна карта.

Метою вивчення дисципліни «Сучасні математичні методи у гідрологічних розрахунках і прогнозах» ознайомлює студентів з новими тенденціями досліджень в прикладної гідрології, які мають велике значення у вирішенні сучасних наукових та практичних завдань і  пов’язані з математичним моделями процесів формування стоку, з детермінованим та стохастичним моделюванням. Багатоплановість його завдань пов’язана зі зростаючим значенням при вирішенні задач наукового обґрунтування будівельного та екологічного проектування, правильного земле- і водокористування, охорони природного середовища, енергетичних, водогосподарських і комунікаційних проектів. Друга важлива область його застосування – це прогнози річкового стоку і небезпечних гідрологічних явищ, таких як повені, паводки, селеві потоки, катастрофічні зсуви та лавини у горах, забруднення територій і річкового стоку.

Завдання дисципліни є обговорення основних аспектів та концепцій гідрології, головної змістовної її частини – вчення про стік, головного процесу наземної частини гідрологічного циклу – формування стоку, опрацювання схем основних процесів формування стоку і динаміки води у річковому басейні (процеси і явища на поверхні басейну, процеси і явища в ґрунті й приповерхній товщі гірської породи, руслова трансформація й трансляція в замикаючий створ води, стік води в замикаючому створі), як підсумок взаємодії комплексу часткових процесів; дати уявлення про математичні моделі та моделювання в гідрології, про змістовні моделі та їх варіанти, про два класи математичних моделей – детерміновані та стохастичні; про загальні принципи побудови математичних моделей процесів формування стоку; їх верифікаціяю, калібрування і валідацію; ознайомлення з математичними моделями процесів формування весняного та дощового стоку та проведення модельних розрахунків; показати можливості застосування моделей для прогнозування гідрологічних процесів та явищ, дати уявлення про цілі стохастичного моделювання, детерміновано-стохастичного моделювання; висвітлити перспективи та сучасні проблеми моделювання річкового стоку.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

-       головні аспекти та основні концепції гідрології;

-       часткові процеси як комплекс явищ формування стоку води;

-        динаміку води у річковому басейні;

-       схеми основних процесів стокоутворення на водозборі при формуванні  основних фаз водного режиму: водопілля, дощових і сніго-дощових паводків, межені;

-        закони збереження і водний баланс;

-        методи розрахунку основних складових водного балансу різних фаз водного режиму річок;

-       конфігурацію суцільного середовища, рівняння для опису його стану й динаміки;

-       роль межових умов у суцільному природному середовищі;

-       головну мету та завдання детермінованого моделювання;

-       принципи проектування математичних моделей формування стоку та створення складної моделюючої системи;

-       етапи процесу моделювання – верифікація, калібрування і валідація, узагальнення та систематизація параметрів моделі;

-        цілі стохастичного моделювання та детермінованостохастичного моделювання; перспективи розвитку та сучасні проблеми моделювання річкового стоку;

вміти:

-       аналізувати режим, гідрографи і характеристики стоку;

-       виділяти просторові особливості формування стоку рівнинних та гірських річок;

-       складати водні баланси для окремих фаз водного режиму;

-        визначати зміст моделей формування стоку;

-       орієнтуватися у основних цілях детермінованого, стохастичного та детерміновано-стохастичного моделювання;

-        визначати параметри моделі, константи, початкові умови та змінні стану;

-       проводити модельні розрахунки та аналізувати отримані проміжні та кінцеві результати.

Навчальна гідрологічна практика має на меті формування і розвиток  у студентів знань та навичок щодо проведення гідрологічних вимірювань, спостережень і досліджень у різних умовах.