Результати пошуку: 8

Агроконсалтинг та бізнес моделі в АПК

Мета навчальної дисципліни: надати майбутнім фахівцям систему знань і навичок з сільськогосподарського дорадництва, підкреслити роль спеціалістів аграрного профілю як консультантів.   

Завдання – вивчення теорії і практики організації аграрного бізнесу, набуття навичок аналізу процесів, що відбуваються у роботі аграрних підприємств; формування знань і вмінь використовувати набуті знання стосовно вирішення задач бізнес аналізу на сучасному агропідприємстві.

Пререквізити. Дисципліни, що містять знання, уміння й навички, необхідні для освоєння досліджуваної дисципліни:  Рослинництво, Ґрунтознавство, Садівництво та плодівництво, Овочівництво, Землеробство, Агрохімія, Система добрив, Захист рослин.

Результати навчання

Вивчення навчальної дисципліни сприятиме формуванню елементів інтегральної, загальних та фахових компетентностей.

Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері агрономії при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності:

ЗК3. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК5. Здатність розробляти проекти та управляти ними.

Спеціальні (фахові) компетентності:

CKl. Здатність керувати колективом, забезпечувати розвиток персоналу, толерантно сприймати соціальні, етнічні та культурні відмінності.

CK2. Здатність аналізувати та оцінювати сучасні проблеми, перспективи розвитку та науково-технічну політику в сфері агрономії.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент  повинен

знати:

–         суть Закону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” та інших нормативних документів,

–         структуру світових систем служби сільськогосподарського дорадництва;

–         роль системи сільськогосподарського дорадництва в Україні та характер- ристику діючих моделей;

–         методологію організації навчальних заходів: консультацій, семінарів, демонстрацій тощо;

–         особливості роботи з інформаційно-комунікаційними системами;

–         методологію роботи з окремими людьми, групами, громадянами і громадськими організаціями;

–         філософські та етичні аспекти дорадчої діяльності;

–         особливості економічного аналізу і консультування з профілю роботи фахівця;

–         інформаційні потреби користувачів облікової інформації в управлінні аграрним підприємством;

вміти:

–         спілкуватися з людьми різних соціальних верств;

–         визначати потребу фермерів та сільськогосподарських товаровиробників у наданні консультаційних послуг;

–         кваліфіковано застосовувати масові, групові та індивідуальні методи роботи з сільськими товаровиробниками;

–         вибирати найбільш дійові методи розповсюдження інформації;

–         використовувати сучасні інформаційні технології в роботі дорадчої служби;

–         надавати консультації управлінському персоналу суб’єкта господарювання щодо облікової інформації;

–         обґрунтовувати висновки для консультування менеджменту суб’єкта господарювання АПК.

Категорія: Інститут біології, хімії та біоресурсів

Захист рослин

 

характеристику пестицидів,  класифікацію та основні способи їх застосування. Вивчити вимоги та критерії оцінки токсичності пестицидів та шляхи екологічного нормування. Вивчити основні фітопатогенні та шкодочинні організми, які проявляються на посівах сільськогосподарських культур, їх діагностичні прояви і сучасні засоби інтегрованого захисту культурних рослин.

 

 

2. Результати навчання

     

Студент повинен знати:

-         класифікацію пестицидів;

-         основи агрономічної токсикології;

-         фізико-хімічні основи застосування пестицидів;

-         санітарно-гігієнічні основи застосування пестицидів;

-         сучасний асортимент основних груп пестицидів;

-         структуру і організацію державної служби захисту рослин;

-         основні збудники захворювань у с/г культурах;

-         основні шкідники с/г культур;

-         симптоми та ознаки прояву захворювань і пошкоджень с/г культур;

-         сучасні системи заходів захисту основних видів культурних рослин.

 

     Студент повинен вміти:

-         визначати збудників захворювань та шкідників за зовнішніми проявами;

-         прогнозувати розвиток хвороб та появу шкідників залежно від погодних та кліматичних умов;

-         правильно підбирати засоби захисту рослин; розраховувати норми і концентрації витрат хімічних засобів захисту;

-         складати інтегровані системи захисту с/г культур від хвороб та шкідників.

 

 

Категорія: Інститут біології, хімії та біоресурсів

Землеробство

Курс - 3 
Семестр - 5-6 
Всього годин - 270 
К-сть кредитів - 9 
Лекції - 56;    
Практичних (семінарських) - 28;
Індивідуальна робота - 8;
Самостійна робота - 178;
Форма контролю - Залік (5 семестр), Екзамен (6 семестр)


Мета і завдання дисципліни полягає у формуванні у студентів знань і умінь з наукових основ землеробства, сучасних екологічно безпечних та економічно доцільних заходів боротьби з бур’янами, проектуванні раціональних сівозмін, складанню енерго- та ресурсозберігаючих систем обробітку ґрунту та протиерозійних заходів, особливостей ведення біологічного землеробства і землеробства на забруднених територіях у різних природно-економічних умовах.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
У результаті вивчення загального землеробства студент повинен знати:
- теоретичні основи та закони землеробства;
- фактори життя рослин та їх регулювання в землеробстві;
- показники родючості ґрунту та їх регулювання та шляхи відтворення;
- бур‘яни та заходи боротьби з ними;
- наукові основи сівозмін, принципи їх проектування та освоєння;
- наукові основи . заходи, способи та системи обробітку ґрунту;
- агротехнічні вимоги до сівби с.-г. культур і заходи догляду за посівами.

Студент повинен вміти:
- використовувати закони землеробства на практиці;
- визначати та регулювати основні агрофізичні показники родючості ґрунту;
- визначати видовий склад бур‘янів, планувати систему заходів боротьби з ними;
- розробляти структуру посівних площ, складати схеми сівозмін та впроваджувати їх у виробництво;
- розробляти інформаційно-логічні моделі забур‘яненості поля та обробітку ґрунту під окремі сільськогосподарські культури у різних грунтово-кліматичних умовах;
- здійснювати агротехнічні заходи захисту ґрунту від ерозії;
- оцінювати якість проведення окремих агротехнічних заходів;
- розробляти систему землеробства для окремого господарства.

Головні питання, що розглядаються в курсі:

Закони землеробства. Фактори та умови життя сільськогосподарських рослин та їх регулювання. Родючість ґрунту та урожай. Бур’яни і боротьба з ними. Проектування сівозмін. Наукові основи обробітку ґрунту та догляду за посівами.

Базовий підручник: 

Назаренко І.І., Смага І.С., Польчина С.М., Черлінка В.Р. Землеробство та меліорація: Підручник / За ред. І.І. Назаренка. - Чернівці: Книги ХХІ, 2006.- 543 с.

Категорія: Інститут біології, хімії та біоресурсів

Інтегровані системи захисту рослин

Мета навчальної дисципліни

На основі знань про біологію та шкодо чинність основних фітопатогенних та шкодо чинних організмів, які проявляються на посівах сільськогосподарських культур оволодіти теоретичними основами та практичними навичками щодо розробки інтегрованих систем захисту культурних рослин з метою збереження максимальної продуктивності та врожайності культур.

Завдання: набуття навичок створення і обґрунтування оптимальних систем хімічного захисту основних представників сільськогосподарських культур; розробка інтегрованих систем захисту рослин із врахуванням біоекологічних особливостей культур та агротехніки їх вирощування.

Студент повинен знати:

- класифікацію пестицидів;

- основи агрономічної токсикології;

- фізико-хімічні основи застосування пестицидів;

- санітарно-гігієнічні основи застосування пестицидів;

- сучасний асортимент основних груп пестицидів;

- структуру і організацію державної служби захисту рослин;

- основні збудники захворювань у с/г культурах;

- основні шкідники с/г культур;

- симптоми та ознаки прояву захворювань і пошкоджень с/г культур;

- сучасні системи заходів захисту основних видів культурних рослин.

 

Студент повинен вміти:

- визначати збудників захворювань та шкідників за зовнішніми проявами;

- прогнозувати розвиток хвороб та появу шкідників залежно від погодних та кліматичних умов;

- правильно підбирати засоби захисту рослин; розраховувати норми і концентрації витрат хімічних засобів захисту;

- складати інтегровані системи захисту с/г культур від хвороб та шкідників.

 

 

 

Категорія: Інститут біології, хімії та біоресурсів

Основи практичного садівництва та ягідництва

формування комплексу теоретичних та практичних знань про організаційні,  наукові та методичні основи розвитку сучасного садівництва та ягідництва.

;

-   морфологічні ознаки кореневої системи, вегетативної частини та генеративної сфери;

-   біологічні особливості росту, розвитку та плодоношення плодово-ягідних культур;

-   способи розмноження, структуру і агротехніку плодового розсадника; 

-   принципи обрізки та формування крони плодових дерев;

-   основні принципи організації плодового саду;

-  біоекологічні особливості основних представників плодово-ягідних культур, які   вирощуються в Україні;

-  біоекологічні особливості малопоширених основних представників плодово-ягідних культур та перспективи їх вирощування в Україні;

-  основні елементи технології вирощування плодово-ягідних культур;

-  сортовий асортимент плодово-ягідних культур;

-  технологію догляду за плодовим садом та ягідниками;

-  особливості збору врожаю плодово-ягідних культур та способів його зберігання і переробки.

 

вміти:

-          визначати фази розвитку плодово-ягідних культур;

-          здійснювати найпростіші види щеплення, вегетативного розмноження плодово-ягідних культур;

-          визначати біологічні особливості основних плодово-ягідних культур;

-          здійснювати обрізку дерев різних вікових груп;

-          застосовувати різні системи формування крони;

-          розробляти структуру та агротехніку плодового саду та ягідників;

-          застосовувати різні способи розмноження плодово-ягідних культур;

-          застосовувати агротехніку вирощування та догляд за насадженнями основних представників плодово-ягідних культур;

-          вибирати найбільш відповідні за особливостями біології та перспективністю сорти плодово-ягідних культур для певних ґрунтово-кліматичних умов та конкретного господарства.

 

 

Категорія: Інститут біології, хімії та біоресурсів

Система управління ґрунтовими ресурсами агроландшафтів

Система управління ґрунтовими ресурсами агроландшафтів розширює можливості здобувачів вищої освіти у виборі оптимальних стратегій в рослинництві та агровиробництві загалом через розуміння загроз зниження родючості ґрунтів під впливом діяльності людини і з врахуванням природних умов та, відповідно, через практики сучасного менеджменту можливостей їх нейтралізації. Дисципліна спрямована на оволодіння здобувачами вищої освіти компетентностей (наводяться в результатах навчання), які сприятимуть  формуванню відповідної кваліфікації, охарактеризованої в Стандарті ОП та ОПП спеціальності 201 Агрономія.

Мета дисципліни «Система управління ґрунтовими ресурсами агроландшафтів» – ознайомлення здобувачів вищої освіти з сучасними способами менеджменту ґрунтів через вибір стратегій управління органічною речовиною ґрунтів, удобрення, сівозмін, обробітку – всіх можливостей агротехнологій для впровадження на практиці з врахуванням локальних умов таких форм організації виробництва, які забезпечують здоров’я ґрунту для здорового продовольства та довкілля. Дисципліна сприятиме формування у студентів професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних

виробничих умовах та здатності творчо застосовувати отримані знання у практичній
діяльності.

Пререквізити.

Ґрунтознавство, Землеробство, Агрохімія, Рослинництво, Система застосування добрив, Наукові дослідження в агрономії, ГІС та картування ґрунтів, Захист рослин

Результати навчання

Вивчення навчальної дисципліни «Система управління ґрунтовими ресурсами агроландшафтів» сприятиме формуванню інтегральної компетентності:

- Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері агрономії при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

Загальних компетентностей:

Здатності до абстрактного мислення, аналізу, синтезу (ЗК1);

Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК3);

Здатність розробляти проекти та управляти ними (ЗК5);

Прагнення до збереження навколишнього середовища (ЗК6).

Фахових компетентностей:

Здатності створювати нові технології та застосовувати сучасні технології агрономії, враховуючи їх особливості та користуючись передовим досвідом їх впровадження, розробляти наукові основи технологій вирощування сільськогосподарських культур (СКЗ);

Здатності оцінювати придатність земель для вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням вимог щодо забезпечення кількості та якості продукції (СК4);

Здатності самостійно організовувати та проводити наукові дослідження з використанням загальноприйнятих методів і стандартів ґрунтових і рослинних зразків (СК7).

 

«Система управління ґрунтовими ресурсами агроландшафтів» забезпечує досягнення наступних програмних результатів навчання:

- Інтегрувати знання з різних галузей для вирішення теоретичних та/або практичних задач і проблем агрономії (ПРН 2);

- Використовувати сучасні методи обробки й інтерпретації інформації під час наукових досліджень та/або інноваційної діяльності (ПРН 4);

- Розробляти та реалізовувати проекти екологічно-безпечних прийомів і технологій виробництва високоякісної продукції рослинництва з урахуванням особливостей агроландшафтів та економічної ефективності (ПРН 7);

- Вибирати оптимальну стратегію ведення наукових досліджень та господарювання в агрономії залежно від комплексу умов (ПРН 16);

- Застосовувати математичні методи аналізу результатів досліджень (ПРН 20).

Категорія: Інститут біології, хімії та біоресурсів

Тестування Захист рослин

Категорія: Інститут біології, хімії та біоресурсів

Фітосанітарний моніторинг

Мета навчальної дисципліни:

Дати студентам теоретичні основи і загальні уявлення, необхідні для моніторингу шкідників, хвороб та бур’янів, освоєння методів збору, обробки та аналізу фітосанітарної інформації.

Завдання дисципліни полягає у формуванні знань, вмінь та навичок для спостереження за фітосанітарним станом на полях та угіддях, організації систематичних обстежень на заселеність і зараженість рослин шкідливими організмами, запобіганню масовому розмноженню та поширенню шкідливих організмів. 

Пререквізити. Для вивчення даної дисципліни студентам необхідно засвоєння основ таких курсів, як «Інтегровані системи захисту рослин», «Захист рослин», «Карантин рослин», «Біотехнології в захисті рослин»,тощо.

Результати навчання Вивчення навчальної дисципліни сприятиме формуванню інтегральної, загальних та фахових компетентностей.

Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері агрономії при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов (ІК). Загальні компетентності: ЗК2. Здатність діяти на основі етичних міркувань. ЗКЗ. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. ЗК5. Здатність розробляти проекти та управляти ними. ЗКб.Прагнення до збереження навколишнього середовища.

Спеціальні (фахові) компетентності: СК2. Здатність аналізувати та оцінювати сучасні проблеми, перспективи розвитку та науково-технічну політику в сфері агрономії. СКЗ. Здатність створювати нові технології та застосовувати сучасні технології агрономії, враховуючи їх особливості та користуючись передовим досвідом їх впровадження, розробляти наукові основи технологій вирощування сільськогосподарських культур. СК4. Здатність оцінювати придатність земель для вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням вимог щодо забезпечення кількості та якості продукції'. СК5. Здатність розв’язувати складні задачі у широких- або мультидисциплінарних контекстах на основі спеціалізованих концептуальних знань, що включають сучасні наукові здобутки у сфері агрономії. СК7. Здатність самостійно організовувати та проводити наукові дослідження з використанням загальноприйнятих методів і стандартів ґрунтових і рослинних зразків. В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: – ознаки пошкодження сільськогосподарських культур шкідниками та симптоми прояву хвороб; – обладнання та прилади для обліку шкідливих організмів; – методи обліку шкідливих організмів; – види фітосанітарних прогнозів. вміти: – діагностувати шкідливі організми за зовнішнім проявом характеру пошкодження; – проводити обліки основних груп шкідливих організмів за сучасними методиками; – користуватися обладнанням та приладами для обліку шкідливих організмів; – приймати обґрунтовані рішення щодо зменшення чисельності шкідливих організмів; – складати фітосанітарний прогноз розвитку бур'янів. Вивчення навчальної дисципліни забезпечує досягнення наступних програмних результатів навчання: ПРН 6. Оцінювати сучасний асортимент мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, продуктів біотехнологій з метою розробки науково-обґрунтованих систем їхнього застосування. ПРН 7. Розробляти та реалізовувати проекти екологічно-безпечних прийомів і технологій виробництва високоякісної продукції рослинництва з урахуванням особливостей агроландшафтів та економічної ефективності. ПРН 12. Демонструвати обізнаність щодо новітніх принципів і методів науково-дослідницької та виробничої діяльності в агрономії. ПРН 14. Застосовувати отримані знання й практичні навички, адаптувати результати наукових досліджень підчас впровадження і створення нових агротехнологій. ПРН 18. Давати оцінку доцільності та можливості застосування нових технологій і технологічних заходів з урахуванням екологічної безпеки.

Категорія: Інститут біології, хімії та біоресурсів